Саша знову пропала. Відключила телехвона, шоби я їй на нерви не діяла. Дзвоню-дзвоню, а вона, падлюка, трубку не бере. Це ж, мабуть (і не мабуть, а сто відсотків) знову училище прогулює. Може влаштувати їй завтра картину Рєпіна "Нє ждалі"? .... Та ну, і так стільки всього тра на вихідних зробить. ..Та й не педагогічно це -бігати за 19літньою дєвочкою, яка вже два роки як закінчила свою школу-інтернат. Вирішено: буду бити по самооцінці. Як тільки подзвонить, лагідно запропоную допомогти їй забрати документи з училища. Дєскать, розумію, їй важко, все-таки вона не "домашня", в загальноосвітній школі не вчилась. Головне тут - правильно підібрати тон: ніжний такий, співчутливий, жодної нотки сарказму...