вчора сталося диво -мене не вигнали з аспірантури. а навпаки радісно і легко перевели на наступний рік навчання. ще означає ще два роки позора у вельмишановній інституції і щопіврічного белькотіння на атестаціях.
інша хороша новина -судячи з натяків співробітників одного вельмишановного міністерства, є шанс, що я отримаю грант на реалізації своєї чергової безумної ідеї. гроші немалі, правда, за умовами майбутнього контракту, автор задуму не має на них жодного права, а повинен чесно поділитись ними із залученими фахівцями. безумність самої ідеї - в тому гігантському обсязі робіт, який заплановано дизайном проекту. досить сказати, що в кінці має вийти дві(!) книжки. залишається тільки спитати, в якому стані ейфорії я писала цю пропозицію?
