Віднедавна я -  в робочій групі, що досліджує історії дітей в наших інтернатних закладах. Очікуваний результат - дізнатись, якими є сьогодні діти, що живуть у великих будинках, де немає потаємних місць для тебе, а дорослі щороку мусять відшукувати в своєму серці все нові і нові незаповнені куточки для новачків... Отже, висновки після вивчення справі дітей або застереження для батьків, що живуть у місті Києві.

1. Якщо ти -жінка, що народила у важких пологах дитину з особливими потребами, ти можеш не дізнатись про сам факт її існування. На прохання твого чоловіка або родини лікарі повідомлять тобі про смерть дитини.

2. Якщо ти -чоловік, який не знає, куди переїхала після розлучення колишня дружина з дітьми, ти маєш розуміти, наскільки високою є ймовірність, що тебе позбавлять батьківських прав, не намагаючись тебе розшукати для виклику в суд. Наслідки позбавлення батьківських прав є такими, що ти не лише втрачаєш можливість брати участь у житті та вихованні дітей, але і в подальшому не маєш права усиновлювати чи брати під опіку іншу дитину.

3. Якщо ти мати-одиначка, не маєш родичів або перебуваєш з ними в конфлікті, втратила паспорт і не маєш власного житла, то повинна подбати про те, щоб твоя дитина за жодних обставин не потрапила до лікарні. В протилежному випадку - твої шанси на повернення дитини додому мінімальні. Тобі не віддадуть дитину без пред'явлення паспорту, а після переведення її з лікарні до будинку дитини, ти не зможеш забрати свою доньку або сина, не надавши довідку про реєстрацію та акт обстеження житлово-побутових умов. Якщо з певних причин ти не відновила паспорт впродовж шести місяців, ти ризикуєш назавжди втратити своїх дітей.

  to be continued