Выкладываю здесь нашу дискуссию с martalex. Довольно длинно, но может быть любопытно не только для нас обоих.
|
|
|
вчора в газеті "День" було опубліковано матеріал про можливості програм усунення завданої злочином шкоди. попередньо авторка матеріалу приходила до нашої організації, консультувалась, обіцяла врахувати всі правки.
результат є таким:
1. в публікації наявні фактологічні помилки
2. під фото з дитячої колонії, яке надали наші партнери, зазначено, що воно з нашого архіву. це може призвести до непорозуміння з Департаментом виконання покарань. авторці було відомо, що цю світлину було зроблено іншою організацією.
3. після статті вміщено недоречний там і доволі популістський коментар Ю.Покальчука, який ввводить читача в оману. людина прокоментувала те, на чому геть не розуміється.
яким чином можливо виправити ситуацію? чи можливо це взагалі?
|
|
|
Ті, хто прослухає цю передачу, зможуть зрозуміти або хоч дізнатись, чим займаюся (але не про не все, бо всього дуууже багато:). В двох словах - це про злочинність)
|
|
|
Вибачайте за такий відвертий самопіар, але дуже я собі на них нравлюся. Та й Mr.Zlodij теж очєнь даже нічого)
П.с. Фотки зроблені в очікуванні запрошення до новорічного столу людиною, яка тільки навчилась тримати в руках фотоапарат)).
|
|
|
Ось уже кілька вечорів підряд мені співають на ніч колискові.
Співає Євдокія, а потім її молодший брат Олекса бере слухавку і чесно намагається розказати мені якогось вірша, шо він пригадує за день. Він ше трохи боїться мене (бо ж ніколи в житті і не бачив) та й не знає докладно, як то -справлятись з мобільним телефоном, але Євдокія йому сумлінно підказує. У нас з нею на двох є лише три скарби - звучання наших голосів, технічні засоби зв'язку та радість спілкування. Не знаю, чи вистачить нас надовго, але навіть якщо ні, ритуал, що ми маємо цими днями, буде в моїй пам'яті усе життя.
Бо, здається, немає кращого способу навчитись відчувати, шо ж то є - скарби нашого світу.
|
|
|
Боже благослови людей, які вигадали мобільний телефон. Бо якби не та зручна коробочка, кілька дітей прожили б вчорашній вечір та ніч не так спокійно. Уявіть: я на балконі "сталінки" в центрі столиці підспівую дівчинці, що виводить колядки біля напіврозваленої хати у гірському чи то селищі, чи то містечку. Ми співали і говорили, доки вона не заспокоїлась. А потім я нарешті мала розмову з настоятелькою, з якою ми спланували, як найкраще зробити для тих дітей (бо дорослі члени родини категорично проти того, щоб діти залишали дім).
.... А сьогодні та дівчинка з молодшим братом нарешті приїхали до монастиря....
Дякую всім, хто мене вчора підтримав. Незалежно від того, подумки чи "вживу"
|
|
|
Мені дуже-дуже страшно.... Останні дві години мені подзвонила 15річна дівчинка, яка живе в іншому регіоні. На гроші, які я залишила сестрам-службеницям для дівчини, вони купили мобільний телефон, щоб я мала змогу час від часу її підтримувати.
Ця дитина зателефонувала сказати, що їй дуже потрібні гроші Вона сьогодні стала свідком бійки між батьком та старшим братом. Їй теж було дуже страшно, і вона хотіла поїхати в сусіднє містечко до сестер, що її підтримують. Сусіди відмовились позичити їй три гривні на маршрутку до монастиря. Я вмовила її піти до церкви, а потім до помешкання місцевого священика, але і там ніхто не звернув уваги на історію, яка з нею сталась. Священик дав їй трохи грошей, та вона вирішила купити за них підгузники для наймолодшої сестри.
Зараз вона в своїй хаті з трьома малими дітьми, в сусідній хаті лежить її батько, в якого вже більше чотирьох год, як іде кров з носу. Вона відмовляється казати мені свою адресу, щоб я могла викликати для неї "швидку", бо боїться, що батько за це її поб'є (такі випадки вже були раніше). Вона погодилась піти до нього і надати першу медичну допомогу, як порекомендував один мій знайомий лікар. До сестер я не можу дозвонитись. Мені страшно, я відчуваю свою безпорадність...Все, що залишається, чекати, доки передзвонить настоятелька... Господи, захисти Євдокію та її братів і сестер і дай мені сили протриматись ці пару годин.
|
|
|
З підслуханого на вулиці:
Якась мамця в шикарних окулярах та довгополій шубці сьогодні вчила життя малого хлопця солідного дворічного віку:
- А вот Настенька мне обязательно про всех своих подружек рассказывает. Родителям все-все нужно рассказывать.
Упомянутая Настенька з нещасним виглядом стояла поряд... Мені стало її відверто шкода, як уявила наступні надцять років її життя....
|
|
|
1."Прежде чем ополчаться на зло, взвесьте, способны ли вы устранить причины, его породившие." (Вовенарг)
2. "Нет такого худого мира, который был бы хуже самой удачной войны! Вспомните сначала все, что влечет за собой война, и вы увидите, насколько выгоднее для вас мир." (Эразм Роттердамский)
|
|
|
|
 |
|
Он: Как ты относишься к сексу между друзьями? Она: Если это вопрос теоретический, то отрицательно, а если практический - то я согласна. | |
|