Мені дуже-дуже страшно.... Останні дві години мені подзвонила 15річна дівчинка, яка живе в іншому регіоні. На гроші, які я залишила сестрам-службеницям для дівчини, вони купили мобільний телефон, щоб я мала змогу час від часу її підтримувати. 

Ця дитина  зателефонувала сказати, що їй дуже потрібні гроші  Вона сьогодні стала свідком бійки між батьком та старшим братом. Їй теж було дуже страшно, і вона хотіла поїхати в сусіднє містечко до сестер, що її підтримують. Сусіди відмовились позичити їй три гривні на маршрутку до монастиря. Я вмовила її піти до церкви, а потім до помешкання місцевого священика, але і там ніхто не звернув уваги на історію, яка з нею сталась. Священик дав їй трохи грошей, та вона вирішила купити за них підгузники для наймолодшої сестри.

Зараз вона в своїй хаті з трьома малими дітьми, в сусідній хаті лежить її батько, в якого вже більше чотирьох год, як іде кров з носу.  Вона відмовляється казати мені свою адресу, щоб я могла викликати для неї "швидку", бо боїться, що батько за це її поб'є (такі випадки вже були раніше). Вона погодилась піти до нього і надати першу медичну допомогу, як порекомендував один мій знайомий лікар. До сестер я не можу дозвонитись. Мені страшно, я відчуваю свою безпорадність...Все, що залишається, чекати, доки передзвонить настоятелька... Господи, захисти Євдокію та її братів і сестер і  дай мені сили протриматись ці пару годин.