Боже благослови людей, які вигадали мобільний телефон. Бо якби не та зручна коробочка, кілька дітей прожили б вчорашній вечір та ніч не так спокійно. Уявіть: я  на балконі "сталінки" в центрі столиці підспівую дівчинці, що  виводить колядки біля напіврозваленої хати у гірському чи то селищі, чи то містечку. Ми співали і говорили, доки вона не заспокоїлась. А потім я нарешті мала розмову з настоятелькою, з якою ми спланували, як найкраще зробити для тих дітей (бо дорослі члени родини категорично проти того, щоб діти залишали дім).  

.... А сьогодні та дівчинка з молодшим братом нарешті приїхали до монастиря....

Дякую всім, хто мене вчора підтримав. Незалежно від того, подумки чи  "вживу"

Мені дуже-дуже страшно.... Останні дві години мені подзвонила 15річна дівчинка, яка живе в іншому регіоні. На гроші, які я залишила сестрам-службеницям для дівчини, вони купили мобільний телефон, щоб я мала змогу час від часу її підтримувати. 

Ця дитина  зателефонувала сказати, що їй дуже потрібні гроші  Вона сьогодні стала свідком бійки між батьком та старшим братом. Їй теж було дуже страшно, і вона хотіла поїхати в сусіднє містечко до сестер, що її підтримують. Сусіди відмовились позичити їй три гривні на маршрутку до монастиря. Я вмовила її піти до церкви, а потім до помешкання місцевого священика, але і там ніхто не звернув уваги на історію, яка з нею сталась. Священик дав їй трохи грошей, та вона вирішила купити за них підгузники для наймолодшої сестри.

Зараз вона в своїй хаті з трьома малими дітьми, в сусідній хаті лежить її батько, в якого вже більше чотирьох год, як іде кров з носу.  Вона відмовляється казати мені свою адресу, щоб я могла викликати для неї "швидку", бо боїться, що батько за це її поб'є (такі випадки вже були раніше). Вона погодилась піти до нього і надати першу медичну допомогу, як порекомендував один мій знайомий лікар. До сестер я не можу дозвонитись. Мені страшно, я відчуваю свою безпорадність...Все, що залишається, чекати, доки передзвонить настоятелька... Господи, захисти Євдокію та її братів і сестер і  дай мені сили протриматись ці пару годин.

вчора після обговорення з Анатоль Ічем я нахабно змінила наші плани, Читать дальше...

на днях в рідній райдержадміністрації народ дві години сперечався про такі глобальні речі:

а. є діти, яким об'єктивно зараз в районі ніхто допомогти не може. наприклад, діти, які живуть з психічно хворими або алкогольно залежними батьками, або діти, над якими чинять насильство. що робити, якщо їм допомогти не можливо?

б. є діти, яким допомога не потрібна, але закон зобов'язує державні організації ту допомогу надавати. питання те саме, але в іншій варіації: що робити, якщо потреби в сторонній підтримці у такої цільової групи немає, але фахівці змушені витрачати на це час, сили, інші ресурси... 

ні до чого конкретного не договорились. в принципі є дві раціональні ідеї, які допоможуть виправити ситуацію (але не зараз, а десь через рік). з іншого боку дітям від того не легше. ОТАКЕ((.

 п.с. списочок з дітьми, які в найбільш складних ситуаціях, я про всяк випадок сп..зділа, прихопила із собою.

які допоможуть залучити кошти для занять мистецтвом в школі соціальної реабілітації (300 гривень на місяць)